Компоненти ХОНС

Суб’єкти хмаро орієнтованого навчального середовища – це вчителі, учні, батьки, керівники навчального закладу, адміністратори. Вони можуть об’єднуватися у віртуальні предметні спільноти такі, як методичні об’єднання вчителів-предметів, спільноти керівників навчальних закладів району, спільноти класних керівників, спільноти заступників директорів з навчально-виховної роботи або початкової освіти, спільноти вчителів математики, спільноти вчителів географії тощо. Спільноти можуть утворювати й учні. Наприклад, спільнота учнів 7–А класу тощо.

Розглянемо парадигму Office 365, як пакету послуг у хмарі для легкої спільної роботи, до якого входять SharePoint, Exchange, Lync та Office Webapps [20].Об’єкти хмаро орієнтованого навчального середовища:
― електронна пошта (Outlook);― система планування (календарі);
― е–записничок (OneNote);
― структуроване сховище навчально–методичних матеріалів (OneDrive);
― програмне забезпечення (Office);
― конструктор сайтів (SharePoint);
― система відеоконференцій (Lync);
― система управління користувачами (учнями , вчителями , батьками);
― корпоративна мережа (Yammer).
Розглянемо детальніше об’єкти хмаро орієнтованого навчального середовища.Електронна пошта (Outlook) – це потужний засіб для керування відомостями про учнів, вчителів, керівників шкіл та адміністраторів, який може підвищити ефективність комунікації і вчасного інформування учасників навчально-виховного процесу. Диспетчер контактів Outlook можна застосовувати для впорядкування шкільної або районної (корпоративної) електронної пошти.
Система планування (календарі) – це календарі, до яких відкрито доступ через мережу Інтернет, які дають змогу обмінюватися даними або переглядати їх, планувати шкільні заходи на тиждень, місяць, півріччя, рік. Календар дає змогу створювати та відстежувати зустрічі та наради. Одночасно можна мати кілька календарів. Наприклад, календар методичних об’єднань вчителів, класних керівників, загальношкільних заходів тощо.
E–записник (OneNote) – дає змогу користувачам легко впорядковувати свою роботу та отримувати до неї повсюдний доступ. Він має такий же принцип дії, як і фізичний записник, але OneNote може вміщати на потрібній сторінці всі види цифрових файлів, зокрема зображення, документи, аудіофайли тощо. Щоразу під час вставлення елементів з Інтернету застосунок OneNote зберігатиме посилання, щоб можна було завжди визначити, звідки було отримано ці дані. Нарешті, під час пошуку у файлі OneNote застосунок розпізнає текст у документах, а також виконує пошук, відповідно до пошукового запиту у відсканованих документах. Це надзвичайно важливо для файлів, які мають некласифікований текст, такий як «Домашня робота» або «Завдання». Творчі вчителі-предметники використовують OneNote у якості електронної книги.
Структуроване сховище навчально–методичних матеріалів (OneDrive) – це безкоштовне он-лайнове сховище (особисте або корпоративне), яке надається разом з обліковим записом Microsoft. Службу OneDrive можна використовувати, для зберігання різноманітних документів, відео-фрагментів, фотографій та інших файлів у хмарі, надавати до них спільний доступ колегам, однокласникам і навіть співпрацювати над вмістом з іншими користувачами. Структура сховища може буди різноманітною і відображати класи (1–11), уроки (№1–№70) і залежить від політики навчального закладу.
Офісні застосунки (Office), – це програмне забезпечення для розробки і використання навчально–методичних матеріалів та підтримки документообігу. У хмарі можна створювати папки, скористатися текстовим редактором (Word), табличним процесором (Excel), редактором презентацій (PowerPoint), редактором опитувальників (форми Excel).
Конструктор сайтів (SharePoint) – це перш за все платформа для створення веб-застосунків і може бути використана для розв’язання багатьох педагогічних завдань. Мета використання даної платформи - допомогти усім навчальним закладам швидше і ефективніше виконувати свою роботу. Вона надає користувачам можливість здійснювати пошук колег, вчителів-новаторів, науковців, спонсорів, а також є засобом спільної роботи, обміну інформацією, ідеями та досвідом. Усіма цими засобами можна управляти централізовано, що дозволяє скоротити витрати і ризики, пов'язані з управлінням. Також є можливість працювати в SharePoint і з мобільних пристроїв через Інтернет браузер.
Системні адміністратори або ІТ-персонал навчального закладу зможуть швидко реагувати на проблеми, що виникають, і ефективно використовувати нові можливості, завдяки аналізу даних та внесенню динамічних змін, спрощенню обміну ідеями, об'єднанню інформації. Для ІТ-фахівців це забезпечує можливість досягнення балансу між більшою самостійністю користувачів і збереженням централізованого контролю над платформою.SharePoint є корпоративною мережею і для повноцінної роботи, необхідно об'єднатися і просувати корпоративну культуру, стимулюючи регулярне оновлення колегами їх користувацьких профілів і надання релевантної інформації.За допомогою SharePoint навчальні заклади можуть:
― організувати віддалену роботу як вчителів, так і учнів;
¾ cтворити он–лайн майданчик для обміну досвідом і знаннями;
¾ розвивати і зберігати базу знань навчального закладу;
¾ автоматизувати документообіг;
¾ полегшити життя вчителів за допомогою формування бази електронних шаблонів документів;
¾ управляти проектами, розвитком обдарованих учнів;
¾ проводити дистанційне навчання для учнів, які за тривалою хворобою не відвідують школу.
Загальновизнані сильні сторони платформи:
¾ широкі можливості застосування: внутрішні портали, зовнішні сайти, документообіг, управління проектами;
¾ повноцінна робота з документами Office он–лайн на порталі, інтеграція з Outlook календарями;
¾ розмежування прав доступу, кожен користувач SharePoint бачить і знаходить тільки те, що йому дозволили колеги, учні або системні адміністратори;
¾ масштабованість, яка дає можливість SharePoint охопити корпорацію (школу, район, регіон) з усіма філіями і підрозділами, і це не вплине на швидкість роботи системи.
До особливостей SharePoint можна віднести:
¾ інтерфейс, вимагає певних зусиль від користувача щодо використання та освоєння SharePoint;
¾ організація пошуку на SharePoint вимагає додаткових знань вчителя з адміністрування платформи;
¾ підвисання («засинання») при неактивному використанні платформи, що викликає нарікання вчителів, які звикли використовувати інформаційні технології під час навчально-виховного процесу дозовано;
¾ під час відкриття сайту SharePoint вперше, спостерігається гальмування;
¾ багатофункціональність SharePoint можна використовувати для реалізації багатьох завдань, але для цього його потрібно допрацьовувати або доповнювати спеціалізованими платними надбудовами, на що знадобляться додатковий час і кошти.
Призначення сайтів, побудованих на SharePoint може бути різним:
¾ корпоративний портал новин, відображення новин освітнього закладу, вакансій, різноманітна інформація про склад керівництва, структуру закладу, стратегію розвитку, сервіси (різноманітні довідники, фото та відео галереї, методичне та дидактичне забезпечення);
¾ центр документів, структуроване зберігання й управління життєвим циклом документів навчального закладу, автоматичний збір документів з різних джерел, сканування документів, маркування документів;
¾ кафедра, спільна робота з документами кафедри (робочі документи проектів, справ, договорів, різних замовлень), зберігання довідкових та нормативних даних, ведення різних взаємопов'язаних баз даних, візуалізація даних (Excel, Visio), автоматизація навчальних процесів;
¾ сайт проекту, спільна робота над документами проекту, інформування
учасників проекту, ведення баз даних по ризиках, проблема, записам
якості;
учасників проекту, ведення баз даних по ризиках, проблема, записамякості;¾ аналітичний сайт, наприклад центр візуалізації ключових показників
діяльності навчального закладу або центр візуалізації діаграм (Visio);
діяльності навчального закладу або центр візуалізації діаграм (Visio);¾ сайт автоматизованого сервісу, наприклад, замовлення візитних карток: на сайті сервісу, як правило, доступна форма для замовлення сервісу, архів замовлень користувача, інформація про хід виконання його заявки;
¾ сайт автоматизованого бізнес процесу, наприклад, центр управління
договорами. На такому сайті запускаються бізнес процеси, які
поєднують роботу безлічі людей різних підрозділів, зберігаються
документи і всі необхідні дані по кожному бізнес процесу.
договорами. На такому сайті запускаються бізнес процеси, якіпоєднують роботу безлічі людей різних підрозділів, зберігаютьсядокументи і всі необхідні дані по кожному бізнес процесу.Педагогічно виваженим є використання системи відеоконференції у навчальному процесі. Система відеоконференцій (Lync) – це веб-програма, яка використовується для створення нарад, он–лайн навчання, проведення вебінарів або он–лайн батьківських зборів. За допомогою веб-планувальника Lync можна створювати нові та змінювати наявні наради, а також надсилати запрошення на електронну пошту.Для повноцінного функціонування ХОНС залишається потреба в адміністративному управлінні. Система управління користувачами(учнями, вчителями, батьками) – це система адміністрування хмари яка включає основні функції відновлення паролів, керування ліцензіями, моніторинг звітів щодо активності користувачів та конфіденційності інформації, он–лайн підтримка усіх користувачів хмари.Особливістю ХОНС є наявність повнофункціональної соціальної мережі. Yammer – це приватна, безпечна соціальна мережа для учасників хмарного середовища, яка надає можливості для безпечної спільної роботи працівників з усіх відділів і регіонів. Її створено з метою сприяння обміну знаннями в межах компанії й підвищення ефективності командної роботи. До цієї мережі можуть приєднуватися тільки люди з перевіреною корпоративною адресою електронної пошти.Можна сказати, що з об'єктів середовища, як із своєрідного «конструктора», вчитель щоразу формує методичну та дидактичну системи навчання, орієнтовану на освоєння конкретного змісту конкретним контингентом школярів, зазначено у працях Сурхаєва М.А. [17, с.20].Отже, використання ХОНС сприяє підвищенню мотивації, активізації пізнавальної діяльності учнів, що забезпечується, як в інтерактивному он–лайн режимі роботи так і в режимі вільного доступу до навчальних матеріалів.Змістовно-методичний компонент. Зміст хмаро орієнтованого навчального середовища: включає методичне забезпечення вчителя, дидактичні матеріали для учнів, різноманітні посилання на навчальні матеріали, опорні конспекти до уроків, електронні освітні ресурси, завдання різноманітних олімпіад та тематика робіт МАН тощо.
Назвемо компоненти, за яких творчий розвиток учня може бути найбільш ефективним у ХОНС.Змістовний компонент:
― актуальність змісту навчання для розвитку особистості учня;
― інтегративний підхід до змісту навчання;
― відкритість змісту навчання для змін, включення в зміст актуальних проблем.
Методичний компонент:
― варіативність навчальних програм;
― мультипрофільність навчання;
― свобода вибору освітнього маршруту в рамках одного навчального закладу;
― акцент на 3К–технології та активізацію пізнавальної діяльності учнів;
Комунікативний компонент:
― взаєморозуміння і задоволеність взаємодією всіх учасників;
― переважно позитивний настрій всіх учасників;
― участь усіх суб'єктів у конструюванні та оптимізації навчального процесу.
Творчий компонент:
― конкурси;
― олімпіади;
― квести;
― проектна діяльність;
― різнопланові творчі завдання.
Комунікаційно-організаційний компонент. Види діяльності які підтримуються суб’єктами у ХОНС: комунікація, співпраця, кооперація [11].
Зв’язок (комунікація) — це процес обміну даними (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.
Співпраця — процес спільної діяльності, наприклад над одним документом, в інтелектуальній сфері, двох і більше осіб або організацій для досягнення спільних цілей, при якому відбувається обмін даними, навчання і досягнення згоди. Вважається, що учасники співпраці можуть отримати більше можливостей досягнення успіху в умовах конкуренції за обмежені ресурси.
Кооперація (лат. cooperatio) ― співробітництво, взаємозв'язок людей у процесах їх діяльності, підтримується децентралізація діяльності.
У ХОНС можуть формуватися віртуальні предметні спільноти вчителів–предметників, учнів, батьків, методистів або керівників навчальних закладів.Хмаро орієнтована навчальна спільнота - це група вчителів та учнів, що підтримують навчальну, виховну та розвивальну діяльність, здійснюють комунікацію, кооперацію і співпрацю за допомогою комбінації застосунків, доступних у хмаро орієнтованому навчальному середовищі з метою підвищення ефективності у досягненні дидактичних цілей.
Формування спільноти відбувається з метою розвитку наступних умінь: спільне вирішення проблем, толерантність, критичне мислення, освоєння децентралізованих моделей, узагальнює Патаракін Є.Д. [12, с.6].
Спільне вирішення проблем – перехід від егоцентричної позиції до розуміння ролі і значення інших людей, інших способів конструювання реальності є важливим етапом психологічного розвитку особистості.
Толерантність – інформаційні технології сприяють розширенню меж нашого спілкування, що призводить до того, що ми все частіше стикаємося з людьми з незнайомих раніше соціальних культур і прошарків.
Освоєння децентралізованих моделей. Від учасників спільної діяльності не потрібно присутності в одному і тому ж місці, в один і той же час. Кожний член спільноти може виконувати свої прості операції. Ця нова модель взаємодії у хмарному середовищі може використовуватися у педагогічній практиці для освоєння учнями ідей децентралізаціі.
Критичне мислення. Колективна, спільна діяльність безлічі агентів, готових критикувати і видозмінювати гіпотези, відіграє вирішальну роль під час пошуку помилок, перевірці гіпотез і фальсифікації теорій.
Узагальнимо переваги хмарних обчислень для навчальних закладів:― недорогі комп'ютери для користувачів;
― збільшена продуктивність діяльності користувача комп'ютерів;
― зменшення витрат і збільшення ефективності IT інфраструктури;
― менше проблем з обслуговуванням;
― менше витрат на закупівлю програмного забезпечення;
― постійне оновлення програм;
― збільшення доступних обчислювальних потужностей;
― необмежений обсяг зберігання даних;
― сумісність з більшістю операційних систем;
― покращена сумісність форматів документів;
― простота спільної роботи групи користувачів;
― доступ до документів будь–де і будь–коли;
― завжди сама остання версія сервісів;
― доступність з різних пристроїв;
― екологізація та економне витрачання ресурсів природи;
― стійкість даних до втрати чи крадіжки обладнання.
Особливості хмарних обчислень для навчальних закладів:― постійне з'єднання з мережею Інтернет;
― повільно працює з повільним Інтернет-доступом;
― програми можуть працювати повільніше ніж на локальному комп'ютері;
― не всі програми або їх властивості доступні віддалено;
― безпека даних може бути під загрозою;
― якщо клієнтські дані в "хмарі " втрачені, вони будуть відновлені частково.
3. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Під час дослідження з’ясовано, що ХОНС складається із таких компонентів: просторово-семантичного, змістовно-методичного, комунікаційно-організаційного. Визначено суб’єкти хмаро орієнтованого навчального середовища – це вчителі, учні, батьки, керівники навчального закладу, адміністратори. До об’єктів архітектури хмаро орієнтованого навчального середовища відносяться: електронна пошта, система планування, е–записничок, структуроване сховище навчально–методичних матеріалів, офісне програмне забезпечення, конструктор сайтів, система відеоконференцій, система управління користувачами (учнями, вчителями, батьками), корпоративна мережа. Встановлено, що в ХОНС формуються хмаро орієнтовані навчальні спільноти - це група вчителів та учнів, що підтримують навчальну, виховну та розвивальну діяльність, здійснюють комунікацію, кооперацію і співпрацю за допомогою комбінації застосунків провайдера, що доступні у хмаро орієнтованому навчальному середовищі. Окреслено переваги і недоліки ХОНС.
Отже, ХОНС створює умови для активної співпраці, забезпечує мобільність суб’єктів та віртуалізацію об’єктів навчання, доступне будь–де і будь–коли, забезпечує розвиток творчості та інноваційності, критичного мислення, вміння вирішувати проблеми; розвивати комунікативні, співробітницькі, життєві та кар’єрні навички, працювати з даними, медіа й розвивати компетентності з ІКТ як учнів, так і вчителів.
Подальшого дослідження потребує аналіз використання хмарних обчислень в системі загальної середньої освіти як на Україні, так і за кордоном.