Інформатика в Україні. Знаємо і пам'ятаємо!

       У зв’язку із повномаштабним вторгненням росії на територію незалежної України кожна людина на землі, яка має доступ до глобальної мережі Інтернет, має змогу не тільки наживо спостерігати за розвитком подій, а й побачити першу у світі кібервійну. Все це стало можливим завдяки революції в області передачі, накопичення та обробки інформації, яка сталася фактично за останні роки. Значне збільшення можливостей комп'ютерної техніки, розвиток інформаційних мереж, створення нових інформаційних технологій призводять до радикальних змін у всіх сферах суспільства: у виробництві, науці, освіті, медицині і т.д. І на сьогодні в світі немає жодної галузі науки і техніки, яка розвивалася б так само стрімко, як інформатика.
        Інформатика вирішує величезний спектр проблем і дає безліч можливостей. Основні її завдання: дослідження інформаційних процесів будь-якої природи; розробка інформаційної техніки і створення новітньої технології переробки інформації на базі отриманих результатів дослідження інформаційних процесів; вирішення наукових та інженерних проблем створення, впровадження та забезпечення ефективного використання комп'ютерної техніки і технології у всіх сферах суспільного життя.
          Вміючи працювати з необхідними в повсякденному житті інформаційними системами, базами даних, електронними таблицями, інформаційно-комп'ютерними мережами, людина інформаційного суспільства набуває не тільки нові інструменти діяльності, а й нове бачення світу.
            У зв’язку з подіями сьогодення ми як ніколи повинні говорити, писати і популяризувати усі вклади науковців, вчених інформатики та кібернетики у становлення сучасної інформатики в Україні. Отже, все почалось із створення в 1951 р. у Києві в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом Лебедєва першої Малої електронної лічильної машини («МЭСМ») в Інституті електротехніки АН УРСР.
Вона стала першою діючою ЕОМ, побудованою на теренах колишнього СРСР і континентальної Європи. Незважаючи на те, що пам’ять машини складали лише кілька десятків машинних слів, вона дозволила розв'язати протягом наступних кількох років багато важливих науково-технічних задач.

         Наступною визначною подією було створення у 1957 р. на базі колишньої лабораторії С. О. Лебедєва Обчислювального центру АН України, який перетворюється у 1962 р. на Інститут кібернетики і носить сьогодні ім'я свого засновника — академіка В. М. Глушкова (1923–1982). Під його керівництвом ця установа стала одним із ведучих наукових центрів зі створення й упровадження ІТ не тільки в Україні, а й у Радянському Союзі.
В 1955–1956 роках вченими Катериною Логвинівною Ющенко та Володимиром Семеновичем Королюком була створена і реалізована адресна мова програмування. Тоді ж появилися граф-схеми алгоритмів (Л. Калужнін) і системи мікропрограмних алгебр (В. Глушков), які стали помітним явищем не тільки в радянській, а й у світовій науці.

Значний вклад у розвиток інформатики в Україні зробив вчений у галузі інформатики, обчислювальної математики, системного аналізу та математичного моделювання Сергієнко Іван Васильович. Він став фундатором наукової школи з комп'ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій. Також попри усі займані почесні посади Сергієнко був членом ряду багатьох міжнародних організацій, що координують діяльність в галузі інформатики в різних країнах світу.
      У 1960 р. за ініціативи К. Г. Самофалова у КПІ була відкрита перша в країні кафедра обчислювальної техніки, яка з 1969 р. почала готувати інженерів-математиків зі спеціальності «0647 — прикладна математика». На початку 60-х рр. XX ст. у КВІРТУ було відкрито кафедри військової кібернетики й обчислювальної техніки та автоматизованих систем керування.
До розвитку інформатики як навчальної дисципліни нашої держави протягом 1950-2022 років доклали зусиль багато вчених, з вкладом кожного можна ознайомитися на сторінці Вікіпедії у категорії «Українські інформатики».

Сучасний етап розвитку інформатики та інформаційних процесів характеризується глибшим розумінням загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням у ній електронних обчислювальних машин. Інформаційні технології дуже глибоко проникли в життя сучасної людини, і навіть більше того - навряд чи буде перебільшенням той факт, що без інформаційних технологій сучасне суспільство не зможе існувати в тому вигляді, в якому воно знаходиться зараз. І тому в умовах сьогодення вкрай важливо знати та вміти користуватися інформацією у цифровому просторі, що характеризується поняттям інформаційної культури, яка повинна формуватися ще в школі.
Перед народом кожної розвиненої держави зараз стоїть важливе і не дешеве завдання. А саме - вдосконалення інформаційних технологій, підготовка кваліфікованих фахівців з ІТ, підвищення кваліфікації кадрів, що навчатимуть нове покоління і, звичайно, придбання сучасної комп’ютерної техніки з використанням передового програмного забезпечення.
«Цифрове» життя стрімко обростає своїми святами. Перегляньте і ознайомтесь із календарем професійних свят, що пов’язані з ІТ. 14 лютого
 Всесвітній день комп’ютерника
14 лютого – неофіційне свято, але широко відзначається в професійному світі. 14 лютого 1946 року науковому світу і всім зацікавленим був продемонстрований перший реально працюючий електронний комп’ютер ENIAC (Електричній Числовий Інтегратор І обчислювач.
 4 квітня
Міжнародний день Інтернету
Святкується 4 квітня — у день смерті святого Ісидора Севільського, покровителя учнів та студентів, який створив першу в історії енциклопедію «Etymologiae» в 20 томах.
 4 квітня
День Веб-майстра
Дата цього свята вибрана невипадково: якщо придивитися, можна помітити, що цифри 4.04 дуже нагадують за своїм написання помилку 404 («Сторінку не знайдено»), що має пряме відношення до роботи веб-майстрів.
 17 травня
 Всесвітній день інформаційного співтовариства
27 березня 2006 Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію, в якій проголосила 17 травня — Всесвітнім Днем інформаційного суспільства.
 31 серпня
 День блогу
Ідея святкувати День блогу (Blog Day) 31 серпня з’явилася в 2005 році, коли активні користувачі LiveJournal угледіли в слові blog цифри – 3108. Тому і датою свята встановили 31 серпня (31.08). Ініціатори Дня блогу закликають присвятити його знайомству з товаришами з різних країн і з різними інтересами. Для цього пропонується написати короткі рецензії про п’ять різних блогах і 31 серпня опублікувати ці записи у себе з посиланнями на авторські сторінки.
 13 вересня
 День програміста
Програмування поєднує в собі елементи мистецтва, науки, математики та інженерії. У більш широкому сенсі, програмування – процес створення програм, тобто розробка програмного забезпечення. День програміста – неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) вибрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято попадає на 12 вересня, в невисокосні – на 13 вересня.
 26 листопада
 Всесвітній день інформації
26 листопада відзначається Всесвітній день інформації (World Information Day), який проводиться щорічно з 1994 року за ініціативою Міжнародної академії інформатизації (МАІ), що має генеральний консультативний статус в Економічних і Соціальній радах ООН і Світового інформаціологічного парламенту (СІП). В цей день в 1992 році відбувся перший Міжнародний форум інформатизації. Сьогодні Всесвітній день інформації відзначають у багатьох країнах світу.
 30 листопада
Міжнародний день захисту інформації
«Міжнародний день захисту інформації» святкується 30 листопада з 1988 року. Цей рік не випадково став відправним для свята, саме в цей рік була зафіксована перша масова епідемія черв`яка, що отримав назву за іменем свого творця – Моріса. Саме тоді фахівці задумалися про необхідність комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки. У 1988 році американська асоціація комп’ютерного устаткування оголосила 30 листопада «Міжнародним днем захисту інформації» (Computer Security Day).
 4 грудня
День інформатики
4 грудня 1948 року – день народження радянської інформатики. Зацікавившись публікаціями про цифрові обчислювальні машини, що з’явилися наприкінці 40 років, член-кореспондент АН СРСР по Відділенню технічних наук І.С. Брук стає активним учасником наукового семінару, який обговорював питання автоматизації обчислювальної техніки.
 Тетяна ДЕРЕВ'ЯНА